МАУП
імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї  України
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіональна Академія управління персоналом
З благословення Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського АНТОНІЯ, з метою активізації роботи по дослідженню церковної історії Подільськоо краю, а також для створення методичної бази з викладання історії Християнської Церкви та основ християнської моралі у вузах, в Хмельницькій єпархії УПЦ було прийнято рішення створення на базі кафедри теології та українського православ’я Хмельницького інституту МАУП регіонального відділення історичного товариства імені Преподобного Нестора-літописця.

Історична довідка

Історичне товариство імені Нестора-Літописця – наукове історичне товариство, що існувало в Києві у 1872-1931 роках.

Протягом майже 60-річного періоду існування ІТНЛ з ним була тісно пов’язана наукова діяльність багатьох відомих українських та російських істориків, серед яких М. О. Максимович, В. С.Іконников, В. Б. Антонович, Д.І.Багалій, О.І.Левицький, І.В.Лучицький, І.М.Каманін, М. С. Грушевський, М. В. Довнар-Запольський, М. П. Василенко, В. О. Романовський, С.І.Маслов, В.І.Щербина, А.І.Степович та інші.

Головами товариства в різний час були М. А. Тулов, В. С.Іконников, О. О. Котляревський, В. Б. Антонович, М. Ф. Володимирський-Буданов, Микола Павлович Дашкевич, Юліан Андрійович Кулаковський, М. П. Василенко.


У сучасній українській історіографії діяльність ІТНЛ умовно прийнято поділяти на три основні етапи:


І етап

1872-1893 рр., які стали періодом його становлення та формування, коли були створені його організаційні засади, визначилися пріоритетні напрями роботи у вивченні історії України. В цей час неухильно і поступово зростала кількість його членів (у 1873 р. – 6 почесних і 15 дійсних; у 1893 р.- відповідно 24 та 108), постійно долучалися до участі в його засіданнях студенти та представники громадськості. Доповіді, представлені на засіданнях ІТНЛ, торкалися найрізноманітніших аспектів давньої та середньовічної історії України й Росії, загальної історії, історіографії, бібліографії, археології, літературознавства тощо. Активну участь товариство взяло в підготовці та проведенні в Києві ІІІ Археологічного з’їзду (серпень 1874 р.). З 1879 р. ІТНЛ почало видавати свій періодичний друкований орган «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца». До кінця першого періоду функціювання товариства вийшло 7 книг «Чтений», в яких було вміщено чимало змістовних наукових праць та археографічних публікацій, різних за жанром, обсягом, важливістю та значенням.

ІІ етап


У 1894-1917 рр. діяльність товариства значно активізувалася, а його авторитет суттєво зріс. Регулярно проводилися його засідання, було створено статут наукового товариства (у його підготовці найбільш активну роль відіграли М.Дашкевич та М.Володимирський-Буданов), за яким ІТНЛ надавалися досить широкі повноваження. Протягом цього періоду було опубліковано 17 книг «Чтений», до яких увійшли наукові праці українських і російських істориків, філологів, літературознавців (монографії, статті, нариси), археографічні публікації, матеріали доповідей на засіданнях товариства, рецензії та огляди, присвячені різноманітним аспектам історії та філології, мистецтвознавства та філософії. Новою формою роботи ІТНЛ стала організація та читання публічних (спочатку безплатних, а потім – платних) лекцій з історії, геології та ін. наук для громадськості Києва. Наприклад, 1898-99 навчального року 9 лекторів читали лекції з 11 курсів, на які лише протягом осіннього семестру записалося близько 250 слухачів. Крім того, ІТНЛ відіграло помітну роль у відновленні діяльності Вищих жіночих курсів у Києві, в проведенні в 1899 р. ХІ Всеросійського Археологічного з’їзду (Київ), в організації охорони пам’яток історії та культури. Весь цей час зміцнювалися його наукові контакти з ін. науковими інституціями та товариствами Російської імперії та поза її межами.

ІІІ етап

На третьому етапі своєї діяльності (1917-1931 рр.) ІТНЛ зазнало різноманітних змін як організаційного, так і суто наукового характеру. Вже з 1921 р. воно було приєднане до ВУАН на правах повної автономії у внутрішній науковій діяльності. В цей час його члени займалися переважно проблемами історії України феодальної доби. Як і раніше, основною формою діяльності залишалося влаштування засідань товариства, щоправда останні, на відміну від попередніх двох періодів, проводилися вже не так регулярно. На цих засіданнях ІТНЛ зачитувалися доповіді та повідомлення його членів. Протягом цього етапу товариство вже не видавало «Чтений» (остання їх книга вийшла в 1914 р.), а свої праці його члени публікували у виданнях ВУАН, наукових збірниках, часописах та окремими працями. Як і раніше ІТНЛ підтримувало зв’язки з іншими науковими товариствами та установами, спільно з ними проводило деякі засідання, огранізовувало екскурсії, конференції, наукові симпозіуми, з’їзди, займалося організацією охорони пам’ятників старовини тощо.


На засіданні Священного Синоду УПЦ від 24 листопада 2009 року (Журнал №62) було прийнято рішення відновити діяльність Історичного товариства Нестора-літописця.